Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розстрілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розстрілюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до розстрілювати 1 3). || у знач. ім. розстрі/люваний, ного, ч.; розстрі/лювана, ної, ж. Людина, яку розстрілюють … Український тлумачний словник
розстріл — у, ч. 1) Дія за знач. розстрілювати, розстріляти 1 3). ||Смертна кара, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї. 2) спец. Пошкодження каналу ствола вогнепальної зброї (від довгого користування, частої стрільби). 3) спец. Розпірка в рудному … Український тлумачний словник
розстрілювання — я, с. Дія за знач. розстрілювати … Український тлумачний словник
розстріляти — див. розстрілювати … Український тлумачний словник
вистрілювати — вистріляти (стріляючи, витрачати, використовувати набої, стріли тощо), розстрілювати, розстріляти … Словник синонімів української мови
порозстрілювати — юю, юєш, док., перех. 1) Розстріляти багатьох осіб у різний час (по одному або групами). 2) Стріляючи, витратити, використати всі патрони, снаряди і т. ін.; вистріляти … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
страчувати — стратити (позбавляти когось життя за вироком, здійснювати покарання), карати на смерть, карати на горло іст., карати (указівку на смерть дає контекст); розстрілювати, розстріляти (вогнепальною зброєю); вішати (на шибениці); ґільйотинувати (на… … Словник синонімів української мови
стінка — и, ж. 1) Те саме, що стіна. •• Ста/вити до сті/нки (під сті/нку) розстрілювати. Хоч го/лову об сті/нку [бий (розби/й і т. ін.)] про неможливість що небудь зробити, про непереборні перешкоди. [Як] за сті/нкою жи/ти жити, тримаючись … Український тлумачний словник
